М.Прудник. "Чому у зайчика довгі вуха" - Читаємо без проблем - скарбничка учня - Каталог статей - Персональный сайт вчителя
Понеділок, 05.12.2016, 07:26
Вітаю Вас Гість | RSS

Сайт вчителя Бойко Оксани Володимирівни

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 18
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » скарбничка учня » Читаємо без проблем

М.Прудник. "Чому у зайчика довгі вуха"
Чому у зайчика довгі вуха

Зайчик Куцохвостий дуже любив святку­вати свій день народження. Тоді йому ведме­дик Мишко приносив цілий мішок моркви, смикав за вуха і казав:

— Це тобі від мене подарунок!

Їжачок Колючик теж тягся до вух, легенько їх посмикував і вже потім приносив до нори кошик яблук. Вовчик Сірячок піднімав зай­чика за вуха і діставав із торбинки кілька качанів капусти. Одне слово, усі дарували Куцохвостику стільки всього смачного, що він аж стрибав від радощів.

І от виникла у зайчика така думка:

— А чому це в мене день народження лише раз на рік? Буду святкувати його щомісяця. Подарунків же буде більше.

Через кілька тижнів він знову кличе зві­рят у гості.

— Так ми ж твої іменини недавно святкували? — здивувалася лисичка Пушинка.

— То було минулого місяця. А в цьому ви мене ще не вітали,— пояснив зайчик.

— Хіба таке буває? — заперечив ведмедь Мишко.— День народження святкують тілі. раз на рік.

— Може, у ведмедів і раз, а у нас, зайці и. щомісяця,— серйозно мовив Куцохвостик.

Перезирнулися звірята: «Ну й дива!» Алі не хочеться образити друга. «Може,— подума­ли,— у зайців воно і справді так заведено?»

Узяв ведмедик мішок і пішов по моркву, їжачок покотився по яблука. Вовчик почвалав по капусту.

І от завітали знову звірята до Куцохвостика на день народження.

Ведмедик зайчика за вуха потягнув і геп­нув перед ним мішок моркви:

— Щоб великий ріс! їжачок потягнув за вуха, а потім заніс к

шик із яблуками:

— Щоб здоровий був!

Вовчик Сірячок теж легенько посмикав Куцохвостика за вуха і дістав із торбинки кілька качанчиків капусти:

— Щоб добре бігав!

У зайчика аж слинка від таких подарунків покотилася.

Минув ще місяць. Знову зайчик запрошує усіх на день народження. Знову звірята тяг­нуть Куцохвостика за вуха і вручають пода­рунки. Тільки зайчик чомусь уже не радіє. Бо відчуває він, що після чергових іменин вуха в нього більшають і більшають. Адже звірята, вітаючи його з днем народження, обов'язково за них смикають.

Схаменувся зайчик. Соромно йому стало від того, що обманював друзів. Бо у зайців, як і у всіх, день народження буває лише раз на рік.

Розказав він про все звірятам, а вони тільки посміхнулися. Друзі давно все зрозуміли, тільки нічого не говорили Куцохвостику, щоб його не образити.

І зайчик зрозумів, що негарно інших об­манювати.

Тільки вуха в нього так і залишилися довгі.
Категорія: Читаємо без проблем | Додав: $$$ксенія (17.02.2014)
Переглядів: 3453 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 4.5/4
Всього коментарів: 1
1  
Chung Finn

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz