Зайчик Куцохвостий дуже любив святкувати свій день народження. Тоді йому ведмедик Мишко приносив цілий мішок моркви, смикав за вуха і казав:
— Це тобі від мене подарунок!
Їжачок Колючик теж тягся до вух, легенько їх посмикував і вже потім приносив до нори кошик яблук. Вовчик Сірячок піднімав зайчика за вуха і діставав із торбинки кілька качанів капусти. Одне слово, усі дарували Куцохвостику стільки всього смачного, що він аж стрибав від радощів.
І от виникла у зайчика така думка:
— А чому це в мене день народження лише раз на рік? Буду святкувати його щомісяця. Подарунків же буде більше.
Через кілька тижнів він знову кличе звірят у гості.
— Так ми ж твої іменини недавно святкували? — здивувалася лисичка Пушинка.
— То було минулого місяця. А в цьому ви мене ще не вітали,— пояснив зайчик.
— Хіба таке буває? — заперечив ведмедь Мишко.— День народження святкують тілі. раз на рік.
— Може, у ведмедів і раз, а у нас, зайці и. щомісяця,— серйозно мовив Куцохвостик.
Перезирнулися звірята: «Ну й дива!» Алі не хочеться образити друга. «Може,— подумали,— у зайців воно і справді так заведено?»
Узяв ведмедик мішок і пішов по моркву, їжачок покотився по яблука. Вовчик почвалав по капусту.
І от завітали знову звірята до Куцохвостика на день народження.
Ведмедик зайчика за вуха потягнув і гепнув перед ним мішок моркви:
— Щоб великий ріс! їжачок потягнув за вуха, а потім заніс к
шик із яблуками:
— Щоб здоровий був!
Вовчик Сірячок теж легенько посмикав Куцохвостика за вуха і дістав із торбинки кілька качанчиків капусти:
— Щоб добре бігав!
У зайчика аж слинка від таких подарунків покотилася.
Минув ще місяць. Знову зайчик запрошує усіх на день народження. Знову звірята тягнуть Куцохвостика за вуха і вручають подарунки. Тільки зайчик чомусь уже не радіє. Бо відчуває він, що після чергових іменин вуха в нього більшають і більшають. Адже звірята, вітаючи його з днем народження, обов'язково за них смикають.
Схаменувся зайчик. Соромно йому стало від того, що обманював друзів. Бо у зайців, як і у всіх, день народження буває лише раз на рік.
Розказав він про все звірятам, а вони тільки посміхнулися. Друзі давно все зрозуміли, тільки нічого не говорили Куцохвостику, щоб його не образити.
