Наступна тема нашого уроку : «Літературні казки»

 Прочитати казки

 І. Франка «Лисичка і Журавель».

  І. Крип’якевич  «Кіт і миша».

М. Прудник «Чому у зайчика довгі вуха».

                       Дім для Рябка.

У Михайлика був вірний друг Рябко. Одного раз азу побачив Михайлик ,що Рябко бігає по вулиці. За ним женеться хтось із палицею –якийсь чоловік у сірому халаті.

       Це дуже стурбувало Михайлика. Кілька днів він працював у повітці –робив дерев’яну будку. Дім для Рябка так назвав хлопець споруду. Будка була справді схожа на маленький будиночок.

Михайлик поставив будку під хатою. Рябко заліз усередину ,ліг і висунув голову.» Сподобалося житло» ,-подумав Михайлик  .А   щоб Рябко нікуди н е бігав прив’язав його міцним ланцюгом. Рябко відчув, що він прив’язаний ліг біля будки ,поклав голову на лапи й тихо заскавулів. Михайлик приніс Рябкові їсти.  Але собака відвернувся від миски з їжею. Так лежав Рябко до вечора, так пролежав цілу ніч.

                Уранці пішов холодний дощ зі снігом. Михайлик думав :»Тепер Рябко заховається від негоди.»Але собака не зрушив з місця .Він  лежав біля будки й тихо скавулів. Михайлик відв’язав Рябка й одніс ланцюг у повітку  Рябко радісно замахав хвостом і поліз у свій дім.  

  ЯК СПІЛКУВАТИСЯ З ДИТИНОЮ
 Спілкування на рівних, краще на рівні очей. 

· Попросити дитину вас чому-небудь навчити.
· Запитувати в дітей поради. 
· Цікавитися планами дитини та їх враховувати.
· Просити допомоги в чому-небудь. Після цього не критикувати.
· Давати посильні доручення
· Не сюсюкати з дитиною. Розмовляти як з дорослим.
· Якщо ви не праві, просіть вибачення.
· Дозволяйте дитині виражати свої почуття і діліться своїми.
· Дозволяйте робити дітям помилки і зустрічатися з їхніми наслідками (негативний досвід — це теж досвід).
· 100 %   увага мінімум 15 хвилин щодня.
· Концентруйте увагу не на помилці, а на тому, як вийти зі складної ситуації.

· Тілесний (погладити, доторкнутися )контакт 2—3 рази на день мінімум.

 Якшо дитина відчуває страхи: 

- приймайте дитину такою, яка вона є, даючи їй можливість змінитися;

- розвивайте в дитині позитивні емоції, частіше даруйте їй свій час і увагу;

- з розумінням ставтеся до переживань і страхів дитини, не висміюйте їх і не намагайтеся рішучими методами викорінити цей страх;

- заздалегідь програвайте з дитиною ситуацію, що викликає страх.

                                 Випадок

Тарасові було дванадцять років, мачуха му­чила його по-всякому. А тут іще цей випадок.

На постій в хату покійного Григорія Шев­ченка поставили солдата. В один із днів він закричав, що зникли його гроші. Галасу слу­живий наробив багато — хоч біжи світ за очі.

«Украв Тарас!» — гучно оголосила недобра Терешенчиха. Божився і клявся: не винний. Але жодні запевняння не допомогли. Втік, заховався — знайшли.

Ярина розповіла, що Тараса взяли на до­пит — зв'язали руки й ноги, катували різ­ками. Особливо «старався» батьків брат — дядько Павло. Дізнання тривало три дні, поки знесилений хлопчина не «зізнався». Зажада­ли, щоб гроші повернув. А де йому їх узя­ти? Знову били, потім у темну комору кину­ли. Свої монети солдат одержав: заради цього продали святкову материну спідницю, яку вона заповідала Катерині. А справжній злодій виявився пізніше. Це був підлий Степанко, який і заховав украдене в дуплі старої верби.

Отакий був «гостинець» сироті в його два­надцять років. А хто міг за нього заступи­тись? Щиро співчували Микита, Ярина, сліпа Марія, маленький Йосип, сусідка Оксана, але...  сльозами не допоможеш,  кров не спиниш. Пішов у Зелену Діброву, до Катерини. Старша сестра по-материнському пригорну­ла, нагодувала, навіть картинку подарува­ла — на ярмарку для нього купила, нехай дивиться та змальовує. Коли повернувся, був битий знову, тільки тепер тримався твердіше. А картинку заховав так, що навіть пронозі Степанку не знайти. До чого ж хочеться ма­лювати так красиво, як тут...

(Л. Большаков)

 http://kolosok.org.ua/materialy-vesna-2014/zarytannja_vesna_2014/