Тарасові було дванадцять
років, мачуха мучила його по-всякому. А тут іще цей випадок.
На постій в хату покійного
Григорія Шевченка поставили солдата. В один із днів він закричав, що зникли
його гроші. Галасу служивий наробив багато — хоч біжи світ за очі.
«Украв Тарас!» — гучно
оголосила недобра Терешенчиха. Божився і клявся: не винний. Але жодні
запевняння не допомогли. Втік, заховався — знайшли.
Ярина розповіла, що Тараса
взяли на допит — зв'язали руки й ноги, катували різками. Особливо «старався»
батьків брат — дядько Павло. Дізнання тривало три дні, поки знесилений хлопчина
не «зізнався». Зажадали, щоб гроші повернув. А де йому їх узяти? Знову били,
потім у темну комору кинули. Свої монети солдат одержав: заради цього продали
святкову материну спідницю, яку вона заповідала Катерині. А справжній злодій
виявився пізніше. Це був підлий Степанко, який і заховав украдене в дуплі
старої верби.
Отакий був «гостинець»
сироті в його дванадцять років. А хто міг за нього заступитись? Щиро
співчували Микита, Ярина, сліпа Марія, маленький Йосип, сусідка Оксана,
але... сльозами не допоможеш, кров не спиниш. Пішов у Зелену Діброву, до
Катерини. Старша сестра по-материнському пригорнула, нагодувала, навіть
картинку подарувала — на ярмарку для нього купила, нехай дивиться та
змальовує. Коли повернувся, був битий знову, тільки тепер тримався твердіше. А
картинку заховав так, що навіть пронозі Степанку не знайти. До чого ж хочеться
малювати так красиво, як тут...
Кожний робить собі запаси на зиму по-своєму. Ховрах зерно з полів краде й ховає в нору. Навіть особливі комори риє для краденого зерна. Водяний щур забиває віднірки картоплею. До пуда, буває, наносить. Сич на зиму заморожує в дуплі, як у холодильнику, мишей і птахів. В одного такого запасливого сича знайшли якось аж два кілограми лісових мишей. А один горностай склав у своїй норі п’ять водяних щурів, сім полівок, синичку, гадюку, ящірку, тритона, жабу та жука-плавунця! Запасають, як можуть і де можуть. Усі по-різному, але всі для себе: у своїй коморі, у своєму дуплі, у своїй норі. І тільки одні веселі чубаті синички збирають запаси зовсім не так. Хоча вони й веселі, проте й у них бувають чорні дні. Запасають вони, як і всі, безупинно. Жучок, павучок, муха — згодиться. Насіннячко, ягідка, зернятко — підійде. Була б зручною тріщинка в корі, особливо під сучком, куди не проб’ються ні дощ, ні вітер. У лісі дерев не полічити. І на кожному знайдеться затишна тріщинка. З дерева на дерево, із сучка на сучок, від тріщинки до тріщинки. Куди жука, куди зернятко: восени їжі багато. А взимку й висушеному комарику зрадієш. Сотні дерев, тисячі крихітних комірчин. Хіба всі запам’ятаєш? А їх і не треба запам’ятовувати: комори ці для всіх. Хіба не однаково, чий запас ти взимку знайдеш? Ти чийсь склював, а твій хтось забрав. Ти для всіх, і всі для тебе. Чорний день страшний для всіх: кожному потрібно мати запас. А збирати його можна по-різному. Можна, як ховрах і щур,— лише для себе. А можна, як чубата синичка,— для всіх.
Навчити учнів добре читати – одне з найважливіших завдань школи. Ще В. Сухомлинський писав, що „читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе”. Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту. У цьому складному процесі беруть участь зір, мислення, мовлення, сприйняття, пам’ять, уява, слухові та зорові аналізатори. Дітям непросто поєднувати водночас зорове сприйняття букв, слів, речень, усвідомлювати прочитане, визначати ставлення до нього. Не володіючи технікою читання, дитина втрачає до нього інтерес, погано розуміє і засвоює текст, швидко стомлюється. Тому розвиток техніки цього вміння та розуміння прочитаного – слів, словосполучень, речень - взаємопов’язані і мають здійснюватися одночасно.
Посібник містить в собі вправи та ігри, спрямовані на розвиток читацьких вмінь і навичок молодших школярів. Поєднання на уроці роботи над текстами із вміщеними в посібнику спеціальними вправами сприятимуть удосконаленню навички читання учнів початкових класів. читать полностью скачать
Все зростаючі потоки інформації вимагають від людини швидко засвоювати нові знання, оцінювати та аналізувати отримані дані. А значить, людина повинна вміти швидко читати, при цьому розуміючи текст.
